КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ННІ РОСЛИННИЦТВА, ЕКОЛОГІЇ І БІОТЕХНОЛОГІЇ АГРОБІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗВІТ Про проходження виробничої практики В господарстві ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція»  ЗМІСТ: Вступ 1. Природно-екологічна та економічна характеристика господарства 1.1 Місце розташування господарства; 1.2 Біокліматичні ресурси господарства: 1.2.1 Кліматичні умови господарства; 1.2.2 Грунтові умови господарства; 1.3 Загальна економічна характеристика господарства; 1.4 Трудові ресурси та їх використання; 1.5 Структура основних оборотних фондів; 2. Аналіз виробничої діяльності господарства 2.1 Співвідношення галузей та їх прибутковість; 2.2 Структура посівних площ та врожайність за останні три роки; 2.3 Система сівозмін і стан їх освоєння; 2.4 Система обробітку грунту; 2.5 Система удобрення культур; 2.6 Кормовиробництво; 2.7 Насінництво; 2.8 Овочівництво в господарстві; 2.9 Садівництво; 2.10 Меліорація земель та охорона грунтів; 2.11 Зберігання і переробка продукції рослинництва; 2.12 Захист сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб; 2.13 Тваринництво; 2.14 Механізація, електрифікація і автоматизація в господарстві; 2.15 Охорона праці; 3. Технологія вирощування польових культур; 3.1 Значення культури для господарства; 3.2 Розміщення культур в сівозміні, попередники; 3.3 Система обробітку грунту під культуру після різних попередників; 3.4 Система удобрення культури; 3.5 Сортовий склад; 3.6 Насінництво культури в господарстві; 3.7 Якість насіння, способи підготовки до сівби; 3.8 Строки, способи сівби, норми висіву, глибина сівби; 3.9 Догляд за посівами; 3.10 Інтегрована система захисту рослин від шкодочинних об’єктів; 3.11 Збирання врожаю; 3.12 Первинна переробка і зберігання продукції; 3.13 Технологічна карта вирощування культури в господарстві; 3.14 Висновки і пропозиції господарству; 4. Природоохоронні заходи в господарстві та їх реалізація: Висновки та пропозиції Список використаної літератури Додатки  Вступ Сільське господарство нашої країни представлене двома найголовнішими галузями – рослинництвом і тваринництвом. Провідною галуззю сільського господарства є рослинництво , головне завдання якого полягає в забезпеченні зростаючих потреб населення продуктами харчування , а тваринництва кормами; легкої, харчової та інших галузей промисловості – сировиною. Рослинництво має тісний зв’язок з тваринництвом. Тварини створюють продукцію за рахунок перетворення в їх організмі органічних речовин первинного синтезу – кормів , які виробляються у рослинництві. Тваринництво , в свою чергу, впливає на розвиток рослинництва, забезпечуючи його органічними добривами , як засобом вирощування високих урожаїв, особливо на малородючих грунтах. Важливою особливістю рослинництва є його сезонність, або спроможність створювати продукцію ( зерно , коренеплоди , волокно та ін.) лише в короткий без морозний період . У зв’язку з цим всі науково – обґрунтовані агротехнічні прийоми повинні виконуватися вчасно і на високому технологічному рівні, без порушення технології вирощування культур і без шкоди для навколишнього середовища. Усунути недоліки ,які часто трапляються при вирощуванні сільськогосподарських культур дуже складно. Тому в рослинництві необхідно враховувати всі умови від яких залежить урожай. Основними завданнями галузі рослинництва на сучасному етапі є : виробництво якісної, екологічно чистої продукції з мінімальними енергетичними і трудовими затратами при максимальному виході її за одиницю часу на одиниці площі , що потребує широкого впровадження сортових, інтенсивних , енерго – і ресурсозберігаючих екологічно доцільних технологій ; своєчасна і ефективна сортозаміна польових культур і раціональне їх розміщення в сівозміні, спрямоване на поліпшення ...